Сьогодні прийшов той самий день, якого ми так довго чекали. Сьогодні ми покидаємо рідні шкільні стіни. Але разом з передчуттям чогось нового ми відчуваємо неймовірну смуток. Адже ми залишаємо за плечима шкільне життя, яка була сповнена успіхів, невдач, досягнень, помилок. Ми розлучаємося з вірними друзями та помічниками – нашими вчителями. Вибачте нас за те, що іноді розбудовували вас своєю поведінкою, не виконували домашні завдання, малювали на партах, списували на контрольних. Ми дуже цінуємо вашу працю, ваші зусилля і старання. Спасибі за те, що були друзями, порадниками, наставниками, а іноді навіть майже батьками. Бажаємо вам кар’єрного зростання, сімейного благополуччя, старанних учнів! Спасибі за все!
Спасибі за ваш професіоналізм і самовіддачу на уроках!
Чи не вистачить слів подяки, щоб висловити всю вдячність вам, як вчителю з великої літери! Спасибо большое за то що ви робите і як ви це робите! Не всім щастить мати такого чудесного і компетентного вчителя, який робить свою роботу з душею!
Дорогий вчитель! Дякую за Вашу працю, за любов до своєї професії, за доброту і розуміння. Для нас Ви не просто вчитель – Ви наставник, а це так рідко можна зустріти в житті.
Дорогий наш перший учитель, ви – вірний і добрий наставник наших діток, ви – чудовий і чудова людина, ви – відмінний фахівець і чудовий учитель. Від імені всіх батьків хочемо сказати Вам велике спасибі за те, що ніколи не залишали жодного з хлопців наодинці зі страхом і сумнівом, спасибі за розуміння і лояльність, спасибі за Вашу нелегку, але дуже важливу працю. Бажаємо Вам не втратити здібностей і сил, бажаємо завжди добиватися успіхів в діяльності і щастя в житті.
Шановний Учитель! Дякую Вам за важкі будні, коли день у день Ви наповнювали наші голови знаннями і безцінною практикою. Ви – майстер своєї справи. Ну а ми, ваші учні, постараємося нести вогонь знань далі по життю і завжди будемо з вдячністю Вас пам’ятати!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!